Щедрий вечір!
Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!
Щедрим або багатим називався в українців вечір напередодні Нового року (13 січня). У цей день готували багатий святковий стіл, а до кожної хати приходили щедрувальники.
Ніч перед Новим роком вважалася особливою, чарівною, коли могли відбуватися різні чудеса і казкові перетворення. Люди вірили, що опівночі «відкривається небо», і тоді у самого Бога можна просити все, чого забажаєш. Вважали також, що у цей момент вода в колодязях перетворюється на вино, і що можна побачити блукаючі вогні, які вказують на місця, де заховані скарби.
Під Новий рік у селянами виконувався цілий ряд магічних дій, пов’язаних із господарською діяльністю. Так, у цей день було заведено вперше запрягати молодих коней і волів та привчати їх до роботи. У деяких регіонах «на Маланки» ловили горобців і спалювали їх у вогні. Попіл, що лишався від птахів, разом із насінням навесні кидали на землю, сподіваючись таким чином захистити поля від пернатих. Треба відзначити, що подібні магічні практики вже в XIX ст. трималися не так на вірі у їх ефективність як на традиції наслідування дій дідів і прадідів.
Характерною ознакою новорічних святкувань в Україні було щедрування — старовинний звичай церемоніальних обходів хат з побажанням щастя членам сім’ї і процвітання господарства.
.jpg)
Коментарi